Урок мужності

Урок мужності

«Зростаймо патріотами»

Мета: розширити знання учнів про людські чесноти, ознайомити з поняттям «мужність»;

виховувати в учнів любов до України, патріотизм, повагу до її захисників – учасників АТО;

розвивати почуття гордості за свій народ, любов до рідного краю;

довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо подій на сході України.

Оформлення класу: написаний на дошці вірш про Україну, карта України, кросворд «Мужність», плакати з висловами про Україну.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Жовтень тихо заглянув в віконце,

Ніжно, привітно всміхнулося сонце,

Вітер безшумно гойдає віти,

Тихо за парти сідають діти.

ІІ. Мотиваційний аспект.

Учень1: На землі великій є одна країна

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Учениця 1: Землю засівають і пісень співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти…

Учитель: То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Учні (хором): Це наша славна Україна!

Учитель: Сьогодні на уроці мужності ми поговоримо про Україну, про події на сході України, про людей, які захищають її від терористів, бандитських угрупувань та найманців з Росії.

На дошці написаний вірш. Я вам його прочитаю. Перші букви кожного рядочка вірша підкажуть про що ця поезія.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж чужий в пустині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без Батьківщини.

Учень 2: Україна – рідний край,

Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Гра «Розсипанка»

Скласти із слів прислів'я та пояснити їх значення.

Все добре переймай, а злого уникай.

Той добре серце має, хто слабшого захищає.

2. Слухання легенди про незламність українського народу.

3. Бесіда вчителя з учнями.

Учитель: Діти, Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти!

Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави (показує на карті України зону АТО), де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Там іде неоголошена Росією війна. Бандитські угрупування, терористи та солдати з Росії стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах.

Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій Переяславській землі. Хвала їм і слава.

Але є вже і загиблі.

4. Хвилина мовчання.

Учитель: Давайте, діти, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим.

5. Створення «асоціативного куща»

До слова патріот учні добирають слова-ознаки (мужній, сильний, сміливий, чесний, добрий, розумний, має палке серце,любить Батьківщину)

6. Вправа «Мрія»

Кожен народ у своєму образі уособлює якогось птаха. Таким птахом для України є лелека. Запишіть свою мрію на лелечих крилах і прикріпить на карті України.

ІV. Рефлексія.

Учитель: Хочу вам, мої маленькі, цей урок мужності завершити віршем, який написала Світлана Александрова 31 серпня 2014 року про героїв, які не вмирають. Вони вічно житимуть у наших серцях, у пам’яті.

Герої не вмирають

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Це війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз вони, вояки,

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають,

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Учитель: Діти, слава Україні!

Учні (хором): Героям слава!

Учитель: Не забувайте, що ви – діти землі, що зветься Україна. Любіть свою Батьківщину. Вона у нас – єдина!

                              Додатковий матеріал

                                   Хай буде мир!

Хай буде мир віднині і довіку,

А не війна гуркоче на порі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені усюди матері.

Хай  буде мир, замовкнуть всі гармати.

Доволі крові, сліз, нещастя й бід…

Хай відпочине змучений боями,

До праці звичний чоловічий рід.

«Хай буде мир!» - звертаються до Бога,

Чоло зросивши потом трударі,

Аби до щастя всі вели дороги

На волелюбній сонячній землі.